Приватність дітей в інтернеті
Діти поза межами школи ведуть свої соціальні мережі, діляться даними й активно беруть участь в онлайн-житті.
Освітній процес також неможливий без збору інформації про дітей і того, щоб вони ділилися своїми даними з учителями. Останнім часом навчання перейшло в онлайн-формат. У ньому ж і продовжується через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Тому саме освітяни мають активно долучатися до того, щоб пояснювати дітям, як зробити навчання онлайн безпечним.
Приватність — це цінність, розуміти яку повинна кожна дитина незалежно від середовища, в якому вона перебуває, і того, як відбувається онлайн-процес.
Що таке приватність?
Кожен має право на приватність. Воно містить:
- заборону на збір, зберігання, використання та поширення інформації про ваше приватне життя без вашої згоди;
- право контролювати інформацію про себе;
- право на захист честі та гідності;
- право на таємницю зв’язку;
- право на захист персональних даних.
Персональні дані – це певна інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати особу, наприклад, прізвище та ім’я, дату й місце народження, громадянство, псевдонім, економічне й фінансове становище, дані про майно, банківські дані, підпис, адресу місця проживання.
Кожна людина є власником персональних даних. Але діти часто поширюють свої персональні дані, залишають багато цифрових слідів. Саме тому на уроках варто говорити про приватність. Школа має виховувати в дітей, як і батьки, культуру онлайн-безпеки, зокрема щодо своїх персональних даних.
Що варто знати й робити, щоб учні дбали про свою приватність?
Проводьте уроки приватності для дітей. Найкраще інтегрувати основи онлайн-безпеки в різні дисципліни, щоб забезпечити кроссекторальний підхід, або виділити окремо час на уроки з онлайн-безпеки. Зокрема, рекомендуємо вже готові уроки на тему приватності:
для 1–4 класів https://stopfraud.gov.ua/…/02/01/pryvatnist-1-4-final.pdf
для 5–8 класів https://stopfraud.gov.ua/…/02/01/pryvatnist-5-8-final.pdf
для 9–11 класів https://stopfraud.gov.ua/…/pryvatnist-9-11-final…
Поясніть дітям, як налаштувати приватність у своїх акаунтах. Учні мають знати, що акаунт варто зробити закритим, щоб уникати таких ризиків, як небажані контакти, хейтспіч, кібербулінг. Також варто пояснити, що учні повинні приховати всі свої персональні дані й не публікувати їх у розповідях чи постах. Це такі дані, як номер телефону, адреса, електронна адреса, геолокація тощо.
Встановіть стосунки на основі довіри з учнями та будьте прикладом для них. Турбуйтеся про свою цифрову репутацію. Наприклад, кожного разу, коли під час офлайн-навчання Ви виходите з класу, блокуйте комп’ютер та пристрої, не зберігайте записані паролі на папері. Не публікуйте фото дітей без дозволу їхніх батьків. Не оголошуйте оцінки дітей публічно, адже оцінка кожної дитини – це її персональні дані також і вони мають бути конфіденційними.
Використовуйте безпечні програми для комунікації. Якщо Ви використовуєте Viber, то уважно прочитайте цей пункт. Формальна комунікація з учнями має відбуватися з офіційної пошти викладача. Для неформальної комунікації, окрім пошти, використовуйте надійно захищені месенджери з наскрізним шифруванням, наприклад Signal або Whats’App. Усі ваші акаунти повинні мати складні паролі та бути захищеними двофакторною автентифікацією. Те ж саме порекомендуйте дітям.
Розвивайте культуру поваги до персональних даних у школі. Для цього на рівні школи має бути розроблена політика щодо онлайн-безпеки, яка, наприклад, регулюватиме, як освітяни поводяться з персональними даними дітей.
Джерело: Управління Державної служби якості освіти у Сумській області
