15 січня День затвердження музичної редакції Державного Гімну України «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля»
15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля». Гімн або славень держави – один із головних її символів. Гімн – гасло держави, квінтесенція її прагнень, уособлення героїчного шляху народу, того надбання, яке необхідно передати нащадкам. Слова національного славня (гімну) «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля» написав на початку 60-х рр. ХІХ ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист, лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875) Павло Платонович Чубинський (27.01.1839-29.01.1884). Уперше слова гімну були опубліковані у львівському журналі «Мета» (1863). Вірш дуже швидко став популярними серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час слова вірша навіть приписували Тарасові Шевченку. Автор музики славня – греко-католицький священик, композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (04.03.1815-07.12.1870). Упродовж багатьох років пісня «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля» виконувала функцію національного гімну, але тільки 15 січня 1992 р. вийшов історичний Указ Президії Верховної Ради України «Про державний Гімн України», в якому автором музики затвердили М. Вербицького, а 6 березня 2003 р. Верховна Рада України схвалила текст Гімну, в основу якого покладено вірш Павла Чубинського «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля».
https://www.google.com/search?
Як відомо, гімн кожної держави є одним із головних її символів. Своїм творенням і словами гімн засвідчує соборність українського народу, єдність його східних і західних земель, сподівання на щиру працю і завзяття, на славне утвердження вільної України поміж іншими народами.
