Нові правила реагування на насильство та булінг у закладах освіти: що необхідно зробити

Міністерство освіти і науки України наказом від 18.06.2026 № 961 виклало в новій редакції:

– Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

– Порядок застосування заходів виховного впливу.

Наказ «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472. Він наберає чинності з дня офіційного опублікування.

Оновлені порядки стосуються реагування не лише на булінг, а й на будь-які можливі прояви насильства щодо учасників колективу закладу освіти.

 Що необхідно зробити у закладі загальної середньої освіти

1. Розробитиабо оновити Положення закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

 Положення має враховувати:

– наказ МОН від 18.06.2026 № 961;

– Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджену постановою КМУ від 04.06.2025 № 658;

– Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджений постановою КМУ від 19.11.2025 № 1513;

– Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджений постановою КМУ від 01.06.2020 № 585.

Положення затверджує керівник закладу освіти.

2. Видати наказ про організаціюроботиіз запобігання та протидії насильству.

У наказі доцільно:

– затвердити оновлене Положення;

– визначити особу, відповідальну за реєстрацію та облік повідомлень;

– визначити способи подання повідомлень;

– затвердити склад комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми;

– розподілити обов’язки між працівниками;

– організувати ознайомлення працівників із новим алгоритмом реагування.

3. Визначитидоступніспособи повідомлення про можливе насильство.

У закладі можуть використовуватися:

– усне або письмове звернення;

– телефонний зв’язок;

– електронна пошта;

– скринька для паперових повідомлень;

– інші визначені закладом способи.

Повідомлення може бути подане також анонімно.

4. Організуватиреєстраціювсіх повідомлень.

Кожне повідомлення необхідно зареєструвати в день надходження, а отримане у вихідний, святковий день або в позаробочий час — у перший робочий день.

Облік може вестися у паперовій та/або електронній формі.

5. Ознайомитипрацівниківіз чіткими строками реагування.

Керівник закладу освіти повинен:

– протягом однієї доби з дня реєстрації розглянути повідомлення;

– не пізніше ніж протягом трьох годин після виявлення ознак насильства:

– припинити насильство та запобігти його повторенню;

– повідомити батьків дітей, крім випадків, коли кривдниками є батьки;

– письмово повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей;

– поінформувати відповідні органи соціального захисту;

– за потреби викликати екстрену медичну допомогу;

– не пізніше ніж протягом трьох робочих днів скликати засідання комісії.

6. Роз’яснитипрацівникамїхні дії у разі виявлення насильства.

Працівник закладу освіти зобов’язаний:

– негайно припинити насильство;

– за потреби надати домедичну допомогу;

– викликати екстрену медичну допомогу або поліцію;

– повідомити керівника закладу;

– повідомити принаймні одного з батьків постраждалої дитини та дитини, яка вчинила насильство.

7. Переглянутипорядокроботи комісії.

Комісія не встановлює юридичний факт булінгу — це здійснює виключно суд.

Завдання комісії:

– з’ясувати обставини випадку;

– оцінити ризики для дітей;

– визначити необхідну допомогу;

– розробити заходи виховного впливу;

– визначити відповідальних осіб і строки;

– контролювати ефективність заходів та за потреби коригувати їх.

8. Забезпечити право дитини бути вислуханою.

Дитину вислуховують відповідно до її віку та рівня зрілості:

– у присутності батьків або їхніх представників;

– за участю практичного психолога або соціального педагога.

За письмовою згодою батьків дитину можуть вислухати без їхньої присутності. Дитина також може надати письмове пояснення.

Інформацію про вислуховування та позицію дитини необхідно зафіксувати в матеріалах розгляду.

9. Оновити заходи виховноговпливу.

Заходи мають бути спрямовані не на покарання, а на:

• захистпостраждалоїдитини;
• корекціюповедінкикривдника;
• психологічнупідтримкупостраждалих осіб і свідків;
• відновленнябезпечнихвідносин;
• недопущення повторного насильства.

Примирення сторін допускається лише за добровільною згодою постраждалої дитини та її батьків, за відсутності ризику повторного насильства і з урахуванням висновку практичного психолога.

10. Організуватипсихологічний та соціально-педагогічнийсупровід.

Практичний психолог і соціальний педагог у межах посадових обов’язків мають:

– діагностувати рівень психологічної безпеки;

– розробляти заходи підтримки постраждалої дитини;

– проводити роботу з дитиною, яка вчинила насильство;

– консультувати учасників освітнього процесу;

– реалізовувати профілактичні заходи.

11. Оновитипрофілактичну роботу.

Запобігання насильству має стати постійним системним процесом. До плану роботи закладу варто включити:

– виявлення факторів ризику;

– навчання ненасильницької комунікації;

– розвиток культури діалогу;

– формування соціального та емоційного інтелекту;

– роботу з батьками;

– участь органів учнівського самоврядування;

– інформування про способи звернення по допомогу.

 Отже, закладам освіти потрібно підготувати:

– оновлене Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

– наказ керівника про організацію відповідної роботи;

– перелік способів подання повідомлень;

– форму або журнал реєстрації повідомлень;

– наказ про визначення відповідальної особи;

– оновлений склад комісії;

– алгоритм дій працівників і керівника;

– план профілактичних заходів;

– інформаційні матеріали для здобувачів освіти, працівників і батьків.

 Важливо: систематичним насильством для визначення ознак булінгу вважається насильство, вчинене два і більше разів протягом 12 місяців. Водночас реагувати потрібно на кожен окремий випадок або ризик насильства, не очікуючи його повторення.

Головний принцип оновлених документів — найкращі інтереси дитини, своєчасне припинення насильства, допомога всім залученим дітям та недопущення повторної травматизації.

 Нормативна підстава: наказ Міністерства освіти та науки України від 18.06.2026 № 961 «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу»