Нові правила реагування на насильство та булінг у закладах освіти: що необхідно зробити
Міністерство освіти і науки України наказом від 18.06.2026 № 961 виклало в новій редакції:
– Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);
– Порядок застосування заходів виховного впливу.
Наказ «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2026 за № 1078/46472. Він наберає чинності з дня офіційного опублікування.
Оновлені порядки стосуються реагування не лише на булінг, а й на будь-які можливі прояви насильства щодо учасників колективу закладу освіти.
Що необхідно зробити у закладі загальної середньої освіти
- Розробитиабо оновити Положення закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.
Положення має враховувати:
– наказ МОН від 18.06.2026 № 961;
– Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджену постановою КМУ від 04.06.2025 № 658;
– Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджений постановою КМУ від 19.11.2025 № 1513;
– Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджений постановою КМУ від 01.06.2020 № 585.
Положення затверджує керівник закладу освіти.
- Видати наказ про організаціюроботиіз запобігання та протидії насильству.
У наказі доцільно:
– затвердити оновлене Положення;
– визначити особу, відповідальну за реєстрацію та облік повідомлень;
– визначити способи подання повідомлень;
– затвердити склад комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми;
– розподілити обов’язки між працівниками;
– організувати ознайомлення працівників із новим алгоритмом реагування.
- Визначитидоступніспособи повідомлення про можливе насильство.
У закладі можуть використовуватися:
– усне або письмове звернення;
– телефонний зв’язок;
– електронна пошта;
– скринька для паперових повідомлень;
– інші визначені закладом способи.
Повідомлення може бути подане також анонімно.
- Організуватиреєстраціювсіх повідомлень.
Кожне повідомлення необхідно зареєструвати в день надходження, а отримане у вихідний, святковий день або в позаробочий час — у перший робочий день.
Облік може вестися у паперовій та/або електронній формі.
- Ознайомитипрацівниківіз чіткими строками реагування.
Керівник закладу освіти повинен:
– протягом однієї доби з дня реєстрації розглянути повідомлення;
– не пізніше ніж протягом трьох годин після виявлення ознак насильства:
– припинити насильство та запобігти його повторенню;
– повідомити батьків дітей, крім випадків, коли кривдниками є батьки;
– письмово повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей;
– поінформувати відповідні органи соціального захисту;
– за потреби викликати екстрену медичну допомогу;
– не пізніше ніж протягом трьох робочих днів скликати засідання комісії.
- Роз’яснитипрацівникамїхні дії у разі виявлення насильства.
Працівник закладу освіти зобов’язаний:
– негайно припинити насильство;
– за потреби надати домедичну допомогу;
– викликати екстрену медичну допомогу або поліцію;
– повідомити керівника закладу;
– повідомити принаймні одного з батьків постраждалої дитини та дитини, яка вчинила насильство.
- Переглянутипорядокроботи комісії.
Комісія не встановлює юридичний факт булінгу — це здійснює виключно суд.
Завдання комісії:
– з’ясувати обставини випадку;
– оцінити ризики для дітей;
– визначити необхідну допомогу;
– розробити заходи виховного впливу;
– визначити відповідальних осіб і строки;
– контролювати ефективність заходів та за потреби коригувати їх.
- Забезпечити право дитини бути вислуханою.
Дитину вислуховують відповідно до її віку та рівня зрілості:
– у присутності батьків або їхніх представників;
– за участю практичного психолога або соціального педагога.
За письмовою згодою батьків дитину можуть вислухати без їхньої присутності. Дитина також може надати письмове пояснення.
Інформацію про вислуховування та позицію дитини необхідно зафіксувати в матеріалах розгляду.
- Оновити заходи виховноговпливу.
Заходи мають бути спрямовані не на покарання, а на:
- захистпостраждалоїдитини;
- корекціюповедінкикривдника;
- психологічнупідтримкупостраждалих осіб і свідків;
- відновленнябезпечнихвідносин;
- недопущення повторного насильства.
Примирення сторін допускається лише за добровільною згодою постраждалої дитини та її батьків, за відсутності ризику повторного насильства і з урахуванням висновку практичного психолога.
- Організуватипсихологічний та соціально-педагогічнийсупровід.
Практичний психолог і соціальний педагог у межах посадових обов’язків мають:
– діагностувати рівень психологічної безпеки;
– розробляти заходи підтримки постраждалої дитини;
– проводити роботу з дитиною, яка вчинила насильство;
– консультувати учасників освітнього процесу;
– реалізовувати профілактичні заходи.
- Оновитипрофілактичну роботу.
Запобігання насильству має стати постійним системним процесом. До плану роботи закладу варто включити:
– виявлення факторів ризику;
– навчання ненасильницької комунікації;
– розвиток культури діалогу;
– формування соціального та емоційного інтелекту;
– роботу з батьками;
– участь органів учнівського самоврядування;
– інформування про способи звернення по допомогу.
Отже, закладам освіти потрібно підготувати:
– оновлене Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;
– наказ керівника про організацію відповідної роботи;
– перелік способів подання повідомлень;
– форму або журнал реєстрації повідомлень;
– наказ про визначення відповідальної особи;
– оновлений склад комісії;
– алгоритм дій працівників і керівника;
– план профілактичних заходів;
– інформаційні матеріали для здобувачів освіти, працівників і батьків.
Важливо: систематичним насильством для визначення ознак булінгу вважається насильство, вчинене два і більше разів протягом 12 місяців. Водночас реагувати потрібно на кожен окремий випадок або ризик насильства, не очікуючи його повторення.
Головний принцип оновлених документів — найкращі інтереси дитини, своєчасне припинення насильства, допомога всім залученим дітям та недопущення повторної травматизації.
Нормативна підстава: наказ Міністерства освіти та науки України від 18.06.2026 № 961 «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу»







